самовластя
САМОДЕРЖА́ВСТВО (форма правління — необмежена верховна влада в руках однієї особи), АБСОЛЮТИ́ЗМ, МОНА́РХІЯ, АВТОКРА́ТІЯ, САМОВЛА́ДДЯ, САМОВЛА́ДСТВО заст., САМОВЛА́СТЯ заст. З щирим серцем і безтрепетною рукою засвітили вони (декабристи) факел боротьби з самодержавством (М. Рильський); Правління Людовика XIV було часом найбільшого розквіту королівського самовладдя (абсолютизму) у Франції (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- самовластя — самовла́стя іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- самовластя — -я, с., заст. Самодержавство. Великий тлумачний словник сучасної мови
- самовластя — САМОВЛА́СТЯ, я, с., заст. Самодержавство. 150-ту річницю з дня народження свого найбільшого сина святкує нова демократична Польща, що на руїнах самовластя будує нове справедливе життя (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- самовластя — САМОВЛА́СТЯ, я, с., заст. Самодержавство. 150-ту річницю з дня народження свого найбільшого сина святкує нова демократична Польща, що на руїнах самовластя будує нове справедливе життя (Рильський, III, 1956, 293). Словник української мови в 11 томах