списати

ВІДШМАГА́ТИ (дуже побити різкою, батогом, нагайкою і т. ін.), ВИ́СІКТИ, ВІДСТЬОБА́ТИ, ВИ́СТЬОБАТИ, ПОШМАГА́ТИ, ВИ́ШМАГАТИ, НАШМАГА́ТИ розм., ВСИ́ПАТИ розм., ВИ́БАТОЖИТИ розм., ВИ́ПОРОТИ розм., ВИ́ХВОРОСТИТИ розм., ВІДХЛЬОСТА́ТИ розм., НАХЛЬОСТА́ТИ розм., НАСТЬОБА́ТИ розм., ВИ́ПАРИТИ розм., ВІДШКВА́РИТИ розм., ВІДЧУХРА́ТИ розм., ВІДШПАНДЬО́РИТИ діал.; СПОЛОСУВА́ТИ, СПИСА́ТИ розм. (залишивши на тілі смуги). — Він викликав мене до себе, ніби в якійсь справі, і наказав відшмагати мене перед усім панством (З. Тулуб); — Хіба мені не вільно висікти мого хлопа, якщо він провинився? (І. Франко); Сказав Явтух Рябку: — оце тебе за те По жижках пошмагали, Що Пан із Панею сю цілу ніч не спали (П. Гулак-Артемовський); — Де вже там іграшки! Так і запорозькими киями не нашмагаєш спини й потилиці (Д. Мордовець); — Пропав сердешний Левко!.. Послали до губернатора, а той досі послав, щоб його випарили (Г. Квітка-Основ'яненко); Як відшкварили його, то вже він ніколи не бився (Панас Мирний); — Добре ти їх відчухрав. А то на голову сідають (Григорій Тютюнник); Гляди лишень, щоб я тебе за це не відшпандьорив (Словник Б. Грінченка); (Яків:) Воно ж дитя ще. А коли б твого хлопця так сполосувати? (М. Кропивницький). — Пор. 1. поби́ти, шмага́ти.

ЗВІЛЬНЯ́ТИ (з роботи, посади); РОЗРАХО́ВУВАТИ (видавши платню); СКОРО́ЧУВАТИ (у зв'язку зі скороченням кількості працюючих); ВИГАНЯ́ТИ розм., ВИГО́НИТИ розм., ПРОГАНЯ́ТИ розм., ВИТУ́РЮВАТИ розм., ВИТУРЯ́ТИ розм. (проти бажання або за якусь провинність); ЗНІМА́ТИ, УСУВА́ТИ (з посади); ВИКЛЮЧА́ТИ, ВІДРАХО́ВУВАТИ (перев. з навчального закладу); СПИ́СУВАТИ (у запас або зі складу екіпажу корабля). — Док.: звільни́ти, розрахува́ти, скороти́ти, ви́гнати, прогна́ти, ви́турити (ви́турлити), зня́ти, усу́нути, ви́ключити, відрахува́ти, списа́ти. За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); — Працювать, — кажу, — не буду. Розраховуйте! І все!.. (С. Олійник); — Хіба це моє діло? Я машину повинен знати і край... А вони кондукторшу скоротили! (В. Кучер); Тепер губернатор напевне вижене з служби, а директор виключить Дорю (з гімназії) (М. Коцюбинський); До камери хтось приніс підтвердження, що "таки да" зняли Єжова (І. Багряний); Щербаня як порушника наказом капітана списали з судна (С. Олійник).

ПЕРЕПИ́СУВАТИ що (відтворювати якийсь текст, рукопис тощо); СПИ́СУВАТИ що, з чого і без додатка (робити рукописну копію чогось); ПЕРЕДРУКО́ВУВАТИ що, ПЕРЕСТУ́КУВАТИ що, розм. (на друкарській машинці). — Док.: переписа́ти, списа́ти, передрукува́ти, пересту́кати. — Сідай швидше, Татарська, переписуй приклади й розв'язуй (О. Іваненко); Зроблю Маленьку книжечку.. Та й списую Сковороду або "Три царів со дари" (Т. Шевченко); (Малинін:) Любов Григорівно! Та невже ви встигли передрукувати? (Сумцова:) Звичайно, все встигла перестукати. Всю повість (В. Собко).

ПЕРЕПИ́СУВАТИ (робити опис для обліку, а також при накладанні арешту на майно), ОПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ, ОЦІ́НЮВАТИ, ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ (визначаючи вартість). — Док.: переписа́ти, описа́ти, списа́ти, оціни́ти, оцінува́ти, поцінувати розм. поціни́ти розм. Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (І. Микитенко); (Зборщик:) Ну що ж, мабуть, прийдеться описувати та цінувати? (М. Кропивницький); Вона вештається з блокнотом і олівцем у руках по кімнатах, неначе збирається списувати меблі (Ірина Вільде); З кріпаків правили викупні. Кріпаки не хотіли платити. Давай їх худібчину цінувати та спродувати (Панас Мирний); (Матрона:) Поцінують усю худобу, все пропаде (І. Франко).

ПИСА́ТИ (літературний, науковий, музичний і т. ін. твір); СТВО́РЮВАТИ, ТВОРИ́ТИ уроч. (перев. літературний або музичний твір); СПИ́СУВАТИ розм. (втілювати свої задуми у літературний, музичний твір); СКЛАДА́ТИ (перев. вірші, пісні, промови); КОМПОНУВА́ТИ заст. (перев. вірші); ПЛЕСТИ́ розм. (вірші, звичайно погані), БА́ЗГРАТИ зневажл., ДРЯ́ПАТИ зневажл., ШКРЯ́БАТИ зневажл. (перев. про літературні, наукові твори — нашвидку); ЛІПИ́ТИ зневажл. (нашвидку, абияк). — Док.: написа́ти, створи́ти, списа́ти, скла́сти, скомпонува́ти, наба́зграти, надря́пати, нашкря́бати, зліпи́ти. Його оддано в москалі і заслано рядовим в далекий Оренбурзький край та ще й заборонено писати і малювати (Панас Мирний); Звичайно, форма ця нова для мене. Октавами поем я не писав (В. Сосюра); Хто сіє хліб, хто ставить дім, Хто створює поему, — Той буде предком дорогим Нащадкові своєму (М. Рильський); Поки б химерив мудрий дід, Творили б (ми), лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели (Т. Шевченко); — Велика душа в того чоловіка була, що цю книгу списав, бо він розібрав, що й ми люди (Б. Грінченко); — Андрій Іванович, напевне, нову поему складає (А. Кримський); Балабуха.. компонував вірші, хоч і поганенькі, на усякі випадки, з свого життя (І. Нечуй-Левицький); Поет папір вже лапа, Схопив перо і... дряпа! (В. Самійленко); Я шкрябав вірші і тинявсь по місту В компанії патлатих хлопчаків (Л. Первомайський); Буть фурманом — не віршики ліпить (М. Рильський).

РОЗМАЛЬО́ВУВАТИ (покривати малюнками, візерунками, різними фарбами тощо), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, РОЗФАРБО́ВУВАТИ, РОЗПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ розм.; РОЗЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм., ВИЦЯЦЬКО́ВУВАТИ розм. (перев. квітами). — Док.: розмалюва́ти, обмалюва́ти, розфарбува́ти, розписа́ти, списа́ти, пописа́ти, розцяцькува́ти, ви́цяцькувати. — А скрині будемо сьогодні розмальовувати? — запитав Іван, оглядаючи глечики з фарбами (П. Колесник); — Покличте мого маляра! Він вам так обмалює церкву, що ви тільки очі витріщите! (І. Нечуй-Левицький); Він повзав на колінах і пензлем розфарбовував на різні кольори аркуш пергаменту (Н. Рибак); Він розписував церкви (П. Панч); Що тільки в Біблії прописано, усе чернець той мов живе списав скрізь по монастиреві (П. Куліш); Мати Тетяни хату вибілила, піч вицяцькувала (К. Гордієнко).