уважність
ПО́СЛУГА (дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому), ЛА́СКА, УСЛУ́ГА (ВСЛУ́ГА) заст., МИ́ЛІСТЬ заст., ПРИСЛУ́ГА діал.; УВА́ЖНІСТЬ, ЛЮБ'Я́ЗНІСТЬ (готовність прислужитися іншій людині). Він бігав ще хлопчиськом за мисливцями та різними послугами дорослим заробляв собі право постріляти (О. Гончар); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський); За Вашу дуже приятельську прислугу і услугу дякую Вам (В. Стефаник); Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! (Леся Українка); Поза службовими взаєминами Євецький — сама люб'язність та доброзичливість (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уважність — Пильність, зосередженість. Словник синонімів Полюги
- уважність — ува́жність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- уважність — [уважн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- уважність — УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Вияв уваги (у 1 знач.). Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (О. Донченко); Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови... Словник української мови у 20 томах
- уважність — -ності, ж. 1》 Вияв уваги (у 1 знач.). 2》 Уважне ставлення до кого-небудь; прихильність, доброзичливість, турбота про когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уважність — Ува́жність, -ности, -ності Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- уважність — УВА́ЖНІСТЬ, ності, ж. 1. Вияв уваги (у 1 знач.). Шліфувальниця знала, що її робота вимагає великої уважності й точності (Донч., VI, 1957, 211); Вивчаючи текст, читець повинен з найбільшою уважністю поставитись до синтаксичної структури мови... Словник української мови в 11 томах
- уважність — Уважність, -ности ж. Внимательность. Словник української мови Грінченка