увертіти
ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увертіти — уверті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- увертіти — УВЕРТІ́ТИ див. вверті́ти. Словник української мови у 20 томах
- увертіти — увертітися див. ввертіти, ввертітися і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
- увертіти — УВЕРТІ́ТИ, УВЕРТІ́ТИСЯ, див. вверті́ти, вверті́тися і т. д. Словник української мови в 11 томах
- увертіти — Увертіти, -ся см. увертати, -ся. Словник української мови Грінченка