фанабер
ЧВАНЬКО́ розм. (людина, схильна до зарозумілості, чванства), ФАНАБЕ́Р розм., ПРИ́НДА розм., ПИ́НДА розм., ПИ́НДИК розм., СПЕСИ́ВЕЦЬ розм. А гірш за всіх чваньки нам допекли ті пишні (П. Гулак-Артемовський); Той красивий, як намальований, з ницою душею спесивця, цей — приязний і соромливий, з одвертим серцем дитини (С. Добровольський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фанабер — фанабе́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- фанабер — ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа, чванько. Чиновники – фанабери. Словник української мови у 20 томах
- фанабер — -а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фанабер — ФАНАБЕ́Р, а, ч., розм. Людина, що відзначається фанаберією; надто горда, пихата, чванлива особа. Словник української мови в 11 томах