цвірінчати
див. цвірінькати
Джерело:
Словник синонімів української мови Вусика
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цвірінчати — цвірінча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- цвірінчати — ЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що цвірі́нькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (А. Тесленко); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти .. різні птахи (Ю. Словник української мови у 20 томах
- цвірінчати — -чу, -чиш, недок. Те саме, що цвірінькати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цвірінчати — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм. Словник синонімів української мови
- цвірінчати — Цвірінча́ти, -нчу́, -нчи́ш, -нча́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- цвірінчати — ЦВІРІНЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок. Те саме, що цвірі́нькати. Он сонечко світить надворі, сніг біліє, виблискує, цвірінчать горобці (Тесл., Вибр., 1950, 68); Сірі тіні набрали блакитних та рожевих відтінків, лісом заходилися цвірінчати, джерготіти.. Словник української мови в 11 томах
- цвірінчати — Цвірінчати, -чу, -чиш гл. = цвірінькати. Словник української мови Грінченка