їстовець

їстове́ць

-вця, ч., діал.

Хворобливий апетит.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. їстовець — Їстове́ць, -вця́ м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224. Словник української мови Грінченка