ворота
(ст.слов. < давньопрусської)
1. Великий отвір для проїзду на огороджені подвір'я, садибу, парк, що закриваються стулками. Виконувалися з дерева чи металу, могли бути суцільними або ажурними. Своїм виглядом ворота узгоджувалися з архітектурним вирішенням огорожі (масивні й монументальні влаштовувалися у фортецях, легкі й багато декоровані — у палацових ансамблях, скромні — у незаможних садибах). Крім того, існували:
~ бар'єрні — дерев'яні ворота в тимчасових укріпленнях;
~ потрійні (о трьох щитах) — з двома хвіртками обабіч широкого проїзду;
~ тріумфальні — окрема споруда, докл. див. тріумфальні ворота.
~ шлюзові — конструкції для закриття камер шлюзів.
З давніх-давен ворота отримали символічний зміст, у Єгипті, Ассірії та інших країнах "охоронялись" скульптурами сфінксів, фараонів, шеду, грифонами та іншими апотропеями, які мали відганяти злих духів. З боків від входу до єрусалимського храму Соломона стояли два мідних стовпи: Воаз (сила) і Яхин (твердість), що означали "темряву" і "світло", а проходження через них — духовне народження або відродження. Їх увінчували вази з водою і вогнем, які символізували земне і божественне, зло і добро. Подібний алегоричний зміст ще раніше отримували єгипетські обеліски. У Стародавньому Римі цар Нума Помпілій збудував подвійну арку на чотирьох колонах з двома воротами, з яких одні називали "Ворота війни", що відкривались у військовий час і закривались у мирний. Там же знаходилась статуя дволикого Януса — бога часу, "входів і виходів", "кінців і початків". Вважається, що знамениті тріумфальні арки імператорських часів своїм походженням багато в чому пов'язані з цією спорудою. В християнській символіці також часто фігурують ворота. В екстер'єрі християнських храмів найбільшу увагу приділяли саме оформленню їхнього західного входу. Вони зафіксовані також у назві однієї з наймогутніших мусульманських країн — Туреччини (Висока Порта, Порта Оттоманська, згадаймо, що латиною "порта" означає ворота). Нарешті, майже всі середньовічні міста ототожнювались з воротами, останні стали їх емблемами, увійшли в геральдичні герби, почесний ключ від міста і сьогодні асоціюється з ними.
2. Проріз у стіні, який з'єднував зовнішній простір з приміщеннями споруди. Звичайно заповнювався дерев'яною рамою або металевими ґратами. Граючи важливу роль в композиції фасаду, підкреслювався урочистими архітектурними формами (порталом).
3. Рухома конструкція для закриття великого прорізу, яка могла бути ґратчастою чи суцільною, виконувалась з різних матеріалів, а за характером відчинення ворота розрізнялись на одно- чи двостулкові, розсувні й підйомні. Звичайно і їхніх полотнищах передбачалась хвіртка для проходу людей. Площини нерідко прикрашались фільонками, різьбленням тощо.
Архітектура і монументальне мистецтво