дага

(афр.)

Будівельний матеріал із щебеня в суміші з глиною, що використовувався корінними народами південної Африки.

Значення в інших словниках

1. дага — -и, ж. У Західній Європі за середньовіччя – назва короткої шаблі для рукопашного бою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дага — да́га (від італ. daga – палаш, тесак) у Західній Європі за середньовіччя назва короткої шаблі для рукопашного бою.  Словник іншомовних слів Мельничука