дентикули

(лат. — зубчики)

1. Низка невеликих призматичних виступів, влаштованих під карнизом іонічного, корінфського і композитного ордерів або відповідним горизонтальним, похилим чи дугоподібним поясом на стіні (порівн. зубчики, сухарики). В архаїчних будівлях Д. мали круглий переріз.

2. Декоративний мотив у вигляді розташованих стрічкою низки кубиків на творах ужиткового мистецтва.

Значення в інших словниках

1. дентикули — -ів, мн. Ряд невеликих декоративних прямокутних виступів на карнизі у іонічному та коринфському ордерах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дентикули — денти́кули (від лат. denticulus – зубець) декоративні прямокутні виступи на карнизі в іонічній і корінфській архітектурі.  Словник іншомовних слів Мельничука