донжон

(фр. — володіння)

Головна житлова і найкраще укріплена башта феодального замку в середньовічній Європі, яка виступала в якості рятівного пункту оборони. Якщо ворог захоплював замок, то вона лишалась останнім "володінням", звідсіля й назва. Являла собою масивну циліндричну або призматичну споруду з товстелезними міцними стінами, прорізаними бійницями й амбразурами. Часто розміщалася на підвищеному і важкодоступному місці, відкритому з усіх боків. Крім господарських приміщень, житлових кімнат і рицарського залу тут знаходилися арсенал, різні склади, а у підземеллі — тюрма. Вважалась символом неприступності замка, бурга.

Значення в інших словниках

1. донжон — -а, ч. Головна сторожова башта у середньовічному замку, де часто розміщували й житлові приміщення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. донжон — донжо́н (франц. donjon – башта, вежа) головна сторожова башта у середньовічному замку, де часто розміщували й житлові приміщення.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. донжон — Оборонна вежа або башта, збудована всередині середньовічних замків; скарбниця і останній пункт опору.  Універсальний словник-енциклопедія