кабріоль

(фр. — встав на диби)

Круто зігнута ніжка у меблі, що виникла у XVII ст. під впливом китайського мистецтва. Нерідко виконувалась у вигляді лапи тварини, опертої на кігті або копито по асоціації з стрибучим гірським козлом.

Значення в інших словниках

1. кабріоль — кабріо́ль іменник чоловічого роду фігура в акробатиці; стрибок у балеті  Орфографічний словник української мови