каріатида

(грец. — карійська)

Підпора перекриття або балки у вигляді скульптурного зображення жіночої фігури (порівн. канефора). За легендою таким чином покарали жінок Карії, які діяли разом з персами проти інших грецьких міст. Вони мали носити на голові кару — важку корзину. Популярна у європейському зодчестві Нового часу К. почала вживатися ще в античну епоху, з'явившись в архаїчний період старогрецького зодчества (скарбниця сіфносців в Дельфах).

Значення в інших словниках

1. каріатида — каріати́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каріатида — каріати́да [грец. Καρυάτις (Καρνάτιδος)] архіт. вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. каріатида — Статуя жінки, використовується як архітектурна підпора, переважно замість колони.  Універсальний словник-енциклопедія
4. каріатида — КАРІАТИ́ДА див. каріати́ди.  Словник української мови в 11 томах