кіш —
кіш 1 іменник чоловічого роду кошик кіш 2 іменник чоловічого роду табір іст.
Орфографічний словник української мови
кіш —
Кіш. Редакторський кошик. ● Закинути в кіш, кинути до коша - відхилити від друкування. Свої редактори, себто українські автори, думала я, може, не скажуть правду, або переоцінять, або не схочуть “свого“ ганити, відстрашити, або цілком закинуть в кіш (Коб.
Українська літературна мова на Буковині
кіш —
I коша, ч. 1》 Те саме, що кошик 1). 2》 Великий кошик для зберігання борошна, зерна тощо. 3》 Короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений); васаг. 4》 Кошик конічної форми для ловіння риби та зберігання її живою; рибник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кіш —
КІШ¹, коша́, ч. 1. Те саме, що ко́шик 1. І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, і промовив до Йосипа: І я в сні своїм бачив: ось три коші печива на голові моїй (Біблія. Пер. І.
Словник української мови у 20 томах
Кіш —
I (Kisch) Еґон Ервін, 1885-1948, чеський публіцист і письменник, писав нім. мовою; майстер соціального та політичного літературного репортажу (Шалений репортер).
Універсальний словник-енциклопедія
кіш —
КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.
Словник синонімів української мови
кіш —
КІШ¹, коша́, ч. 1. Те саме, що ко́шик 1. Одного дня трусили в садку яблука в коші (Вовчок, І, 1955, 135); Я думаю, масло та яйця Несе вона в коші (Л. Укр., IV, 1954, 100); Сестри-послушниці вносили..
Словник української мови в 11 томах
кіш —
Кіш, коша́ м. 1) Корзина большая стоячая для храненія муки или зерна. Ой пійду я до коша, — муки ні пилини! н. п. У сінях стоїть кіш із борошном. Г. Барв. 435. 2) Корзина передвижная. Держу на голові три коші з хлібом. Опат. 64.
Словник української мови Грінченка