мандапа

(санскр.)

Відкритий павільйон з плоскою стелею, що підтримувався стовпами або колонами та призначався для відпочинку прочан в Індії стародавніх і середньовічних часів. Також споруджувався поруч з культовими будівлями у Шрі-Ланці (о. Цейлон). Інколи отримували двоярусну висоту.

Значення в інших словниках

1. мандапа — В індуїстській архітектурі Індії приміщення, розташовані перед власне культовим центром, доступні для світських сповідників.  Універсальний словник-енциклопедія