метопа

(грец. — чоло, перенісся)

Кам'яна або керамічна плита між тригліфами у фризі класичного доричного ордера. Маючи прямокутну чи квадратну форму, нерідко отримувала скульптурне оздоблення або розпис.

Значення в інших словниках

1. метопа — мето́па іменник жіночого роду фрагмент фриза — в архітектурі  Орфографічний словник української мови
2. метопа — -и, архіт. Прямокутна кам'яна плита, прикрашена рельєфними зображеннями, що входить у фриз доричного ордера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. метопа — МЕТО́ПА, и, ж. Те саме, що мето́п.  Словник української мови у 20 томах