мутул

(лат. < грец. — молюск)

Призматичний кронштейн у вигляді плоского виступу, що підтримує виносну плиту доричного карнизу, нагадуючи своїм виглядом продовження балки стелі або кроквяної ноги даху. Його нижня поверхня нерідко збагачувалася гуттами. Розташовувались М. рівномірно, по черзі над тригліфом і метопою.

Значення в інших словниках

1. мутул — -а, ч. Плоский похилий виступ під виносною плитою карниза у доричному ордері.  Великий тлумачний словник сучасної мови