поясок —
поясо́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
поясок —
-ска, ч. 1》 Те саме, що пояс 1). || Смуга тканини, яка пришивається до верхньої частини спідниці, штанів. 2》 Зменш. до пояс 3). 3》 Смужка або виступ, що відіграє роль прикраси на чому-небудь. 4》 Серединна частина якоїсь деталі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поясок —
ПОЯСО́К, ска́, ч. 1. Те саме, що по́яс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив'язав його корові до рога (Л. Мартович); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (О. Гончар); Широкий лаковий поясок туго стягував тонку талію (М.
Словник української мови у 20 томах
поясок —
вхопи́тися на пояски́. Почати боротися. Сміх покотив гуртком “політиків”, а Бриль з Боженком вхопилися “на пояски” і почали валити один одного з ніг (Ю. Смолич). підтя́гувати (стя́гувати, затя́гувати і т. ін.) / підтягти́ (стягти́, затягти́ і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
поясок —
ПО́ЯС (шкіряна, матер'яна, плетена тощо довга смуга для підперізування одягу в стані), ПА́СОК, ПАС, ПОЯСО́К, ПОЯСИ́НА розм., ОПА́СОК діал.; РЕ́МІНЬ (шкіряний); РЕМІНЕ́ЦЬ (вузький шкіряний); ЧЕ́РЕС заст.
Словник синонімів української мови
поясок —
ПОЯСО́К, ска́, ч. 1. Те саме, що по́яс 1. Здійняв з себе ремінний поясок, прив’язав його корові до рога (Март., Тв., 1954, 249); На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гончар, IV, 1960, 52)...
Словник української мови в 11 томах
поясок —
Поясок, -ска м. 1) ум. отъ пояс. 2) Мѣсто связки пучка камыша, употребляемаго для котця. Браун. 15. 3) Карнизъ (на печкѣ). Лебед. у. 4) Въ плужномъ лемехѣ: поперечная набойка съ лѣвой стороны. Вас. 199. 5) Поперечная круговая линія на рисункѣ писанки.
Словник української мови Грінченка