тай

(кит.)

Дерев'яний будиночок на високому кам'яному підмурку в зодчестві Стародавнього Китаю (порівн. дянь, лоу, ге, тин, лан).

Значення в інших словниках

1. тай — Потай  Словник застарілих та маловживаних слів
2. тай — невідм., мн. Група народів в країнах Індокитаю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. тай — Народ, який проживає головним чином в Таїланді, бл. 30 млн., мова таї.  Універсальний словник-енциклопедія