тон
(грец. — напруга)
1. Одна з характеристик кольору, що визначає його відтінок (червоний, жовтий, лимонний, бузковий тощо).
2. У монументальному живопису назва загального відтинку, який узагальнює і підпорядковує собі всі кольори і надає цілісність колориту. Залежно від переважання тих чи інших кольорів Т. може бути сріблястим, золотистим, теплим або холодним. Термін також вживається для визначення світлоти кольору.
Архітектура і монументальне мистецтво