ураса

(монг.)

Простора, кругла у плані якутська юрта з конічним верхом. Має вигляд берестяного корпуса, скріпленого каркасом із жердин. Використовувалась як літнє житло (порівн. буорджіє, хотон).

Значення в інших словниках

1. ураса — УРАСА́, и, ж. У минулому легкий тип житла у якутів – конусоподібний з жердин, обтягнутих берестою.  Словник української мови у 20 томах
2. ураса — -и, ж. В минулому легкий тип житла у якутів – конусоподібний курінь з жердин, обтягнутих берестою.  Великий тлумачний словник сучасної мови