аренда
Аре́нда. Оренда, винайм. Через ті невдачі іта- лійскі мужики [...] взяли ся до організацій спілок [...], які були й перед тим, додали лиш ще одну форму спілок-для аренди (винайму) і спільного оброблюваня землі. Ті спілки беруть в посесию (аренду) землю від дідичів, платять їм чинш (аренду) і обробляють єїспільними силами на спільний рахунок і за взаїмною порукою (Товариш, 1908, 136)
// пол. arenda, заст. -1) оренда, wziąć w arendę — взяти в оренду, 2) корчма, arendować, заст. — орендувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.