безхосенність
Безхосе́нність. Марність. Грінка, побачивши безхосенність свого лежаня в пилу під ліжком, гепнув кулаком о дошки, аж по комнаті луна пішла (Галіп, 35)
// див. хосенність, хосен.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.