бюро
Бю́ро́. Установа, контора. Хто хоче мати у слугу того бюра [для женитьб], приносить туди З рублі, свою фотографію і описжитя (Б., 1895, 45, 3); Коли томубогачеви навкучить ся сидіти при своїм бюрі, приулиці Бродней в Ню-Йорку, то він бере свою жінку і доньку до свого окремого поїзду та їде з ними трохи на прохід по зелізницях (Б., 1909, 80, 3); Як тихо, безгомінно помагала вона батькові, що, мов у ярмі, працював день у день низшим урядником у бюрі, без відпочинку, без відпусток, вірно, щиро, повних 45 років, виховувати діти (Коб., Автобіографія, 15)
// пол. biuro — 1) канцелярія, 2) установа, контора; das Büro — бюро, установа.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.