виживитися
Ви́живитися. Прогодуватися, прохарчуватися. А тим часом в краях без порівнаня урожайніших, як у нас, наприклад, селяни не можуть виживити ся з своєї землі і тисячами вивандровують, аби з голоду не померти (Товариш, 1908, 91); Два рази в рік відбувалися величаві посмертні обіди. Один восени, а навесні, як бідним людям найтяжче виживитися, — другий. Столи їх угиналися; багаті й бідні, здалека й зблизька, кріпилися на їх хлібі (Коб., Земля, 493)
// пол. wyżywić się, wyżywiać się — прогодуватися, прохарчуватися.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.