виновник
Вино́вник. Винуватець. Великої відваги потрібно тепер тим, хто серед того загального гулюваня і погоні за виновниками неудачі остатних виборів осьмілить ся сказати своє безпристрастне, спокійне слово. Такі люди в одній хвилі тратять популярність (Б., 1895, 133, 1)
// порівн. рос. виновник — винуватець; пол. winowajca — винуватець.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.