виповісти
Ви́повісти1. Відмовити. Контракт заінтабулювали, аби, якби пан вмер або продав кому лани, єго наслідник спілці не виповів (Товариш, 1908, 167)
// пол. wypowiedzieć — відмовити, wypowiedzieć mieszkanie — відмовити в квартирі.
Ви́повісти 2. Повідомити, попередити. Речинці для виповідженя вкладок щадничих установлено такі: до 20 корон має каса виплачувати вкладки щадничі без виповідженя; хто хоче вибрати з каси вкладку від 20-100 корон, той має тиждень наперед в касі се виповісти, а хто хоче вибрати з каси свою вкладку на суму 100-500 корон, той має дві неділі наперед дати про се знати касі (См.-Стоцький, Порадник, 22-23)
// пол. wypowiedzieć — 1) висловити, виповісти; 2) оголосити, 3) відмовити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.