висота
Висота́. Обсяг, розмір, величина грошової суми тощо. Всіх тих, до котрих відносять ся сі приписи о заробковім податку, поділять на 4 кляси, відповідно до висоти плаченого податку (Б., 1895, 24, 3); Оборонці обоїх обжалуваних зголосилирекурс щодо висоти виміру кари (Б., 1895, 24, 3); Рада громадска має право накладати такі податки аж до висоти 50 сот[иків] від кождої корони податку (См.-Стоцький, Громада, 7); Заразом мусить стоваришенє зложити в згаданій дирекциї кавцию в висоті 800К (Канюк, 1906, 15); Поденний зарібок обчислюєть ся після тої висоти, яку платило ся під час заключеня контракту аренди (Товариш, 1908, 137)
// порівн. нім. die Höhe — величина, розмір, die Lohnhöhe — величина заробітної плати, hoch -високий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.