вкрутитися
Вкрути́тися. Утертися в довіру. Подавав себе шляхтичем, хоч того шляхотства не міг винайти галицкий виділ краєвий, а при тім своєю елєґантною появою вмів вкрутити ся до висших сфер і відтак надуживати тої знакомости при своїх обманьствах (Б., 1895, 20, 4)
// порівн. пол. ukrącić — 1) скрутити, звити, 2) розтерти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.