Українська літературна мова на Буковині

втратити

Втра́тити. Запізнитися (на поїзд). Коби не втратити поїзду до Львова (Галіп, 108).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. втратити — втра́тити дієслово доконаного виду не  Орфографічний словник української мови
  2. втратити — [ўтратиетие] = утратити -ачу, -атиеш; нак. ўтрат', -ат'теи  Орфоепічний словник української мови
  3. втратити — ВТРА́ТИТИ див. утрача́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. втратити — втра́тити па́мороки (тя́му, па́м’ять). Знепритомніти. Він втратив памороки і тільки тоді опам’ятався, як почув, що в його все тіло труситься од холоду, а зуби аж цокотять (І. Нечуй-Левицький); Тями не втратив (тамада): продовжував славити іменинника (С.  Фразеологічний словник української мови
  5. втратити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. втратити — Втра́тити, -ра́чу, -ра́тиш, -тять; не втрать, не втра́тьте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)