відперти
Відпе́рти. Відкинути, не взяти до уваги, спростувати. Міністер скарбу Плєнер, генеральний бесідник Менгер і справоздавець Бер пояснили основно і всесторонно напрям реформи і зміст єї і тим відперли хиткі аргументи опозицийнихречників (Б., 1895, 21, 2); Поставлений висказ або переведений доказ можна відперти; можна показати, що попередний висказ був хибний, зате противний йому висказ правдивий (Канюк, 1911, 50); По рефераті о. Драчиньского забрав слово о. проф. Катеринюк, представляючи присутним потребу віддячити ся цісареви і правительству, як також нашим парляментарним і соймовим послам, за одержане генерального вікарія, як також з обуренєм, при тім мужньо і достойно, відперти образливі напади волоского сьвященства (Звідомл., 1914, 60)
// пол. odpierać — відкидати, порівн. popierać — підтримувати, сприяти.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.