вікт
Вікт. Харчі, харчування. Въ честный рускій домъ принимає ся съ новымь шкôльнымъ рокомъ дѣвчата на мешканье и вѣктъ (Б., 1886, оголош.);
● Мати на вікті — мати на утриманні. Я тепер сама вдома, мама виїхала до сестри, маю на вікті брата, і його жінку, і доньку, і своїх (Коб., Листи, 82, 428)
// пол. wiktuały — харчові запаси, wiktować — годувати, утримувати на чиїхось харчах, marny wikt — мізерні, нужденні харчі; порівн. вікт, лат. - харчі, харчування (у Галич[ині]) (СЧС, 88).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.