гандель
Га́ндель, гандль.
1. Справа, підприємство. Кавчукові печатки і кавчукові черенки до друку продає по найтаньших цінах Лев Киніґ. Гандель паперу (Б., 1899, рекл.);
● Вигідна справа. Молодою дівчиною навчилася від кочуючих циганів ворожбитства в карти і силу деякого зілля і розпочала тим свій гандель (Коб., Земля, 437).
2. Користь, вигода. Не дивую ся мужикам, але шляхті, що з роззявленим ротом прислухувала ся такій дурній бесіді семинаристих, котрі дальше твердили, що без волоскої бесіди нема жадного “гандлю" (Б., 1895, 6, 3)
// пол. handel — 1) торгівля, 2) заст. торгівельний заклад; нім. handeln — 1) діяти, 2) торгувати, 3) домовлятися, торгуватися, der Händel — торгівля.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.