гонорувати

Гонорува́ти. Платити гонорар. З Липська дістала я перед двома тижнями від одної книгарні, чи, властиво, Verleger'а, письмо, де просить мене перевести йому кілька діл Толстого на німецьке [...] Між стрічками можна читати, що гонорував би добре (Коб., Листи, 39, 313)

// пол. honorować -1) надавати почестей, 2) брати до уваги, зважати, 3) платити гонорар.

Значення в інших словниках

1. гонорувати — Гонорува́ти: — тут: сплачувати гонорар [49]  Словник з творів Івана Франка
2. гонорувати — гонорува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. гонорувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гонорувати — ГОНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Триматися гордовито; зневажливо ставитися до інших. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть (Сл. Гр.); Це щось нове в тебе – не гонорувати за услугу ближніх (О. Кобилянська).  Словник української мови у 20 томах
5. гонорувати — див. чванитися  Словник синонімів Вусика
6. гонорувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
7. гонорувати — ГОНОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Гордовито триматися; зневажливо ставитися до інших. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
8. гонорувати — Гонорува́ти, -ру́ю, -єш гл. Тщеславиться, гордо держать себя. Як з мужиків вилізе в підпанки, то вже так і гонорує: простому чоловіку і руки не подасть. Волынск. у.  Словник української мови Грінченка