Українська літературна мова на Буковині

декорувати

Декорува́ти.

1. Прикрашати, декорувати. По людях, які тепер ще жиють і беруть живу участь в політичнім житю, можна догадувати ся, що число “м’ягких ”збільшуєть ся і хоч протоколи, головно з 1879 і 1880 р., писані дуже твердою мовою, хоч товариство подає о запомогу до “общества Народый Домъ" у Львові, то все-таки до товариства спроваджують твори Квітки, Куліша та Устіяновича, декорують кімнату портретами Шевченка, Устіяновича (побіч Наумовича, Качковського та Продана 13. ХІІ. 1881) (Сімович, 1908, 506). 2. перен. Нагороджувати без достатніх заслуг. Пан Штронер декорує радних, певно, буде їм плести лаврові вінки, а у нас в громаді безголов’я і нелад, що сором! (Б., 1907, 70, 2)

// пол. dekorować — 1) прикрашати, декорувати, 2) нагороджувати, вручати нагороду.

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. декорувати — декорува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. декорувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Художньо оформляти, прикрашати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декорувати — Візерункувати, вивізерункувати, зівізерункувати, повізерункувати, увізерункувати, закосичувати, закосичити, позакосичувати, замаювати, замаїти, замаяти, позамаювати, квітчати, заквітчувати, заквітчати, позаквітчувати, уквітчувати, уквітчати...  Словник чужослів Павло Штепа
  4. декорувати — декорува́ти (від лат. decoro – прикрашаю) прикрашати, надавати красивого, привабливого вигляду, художньо оформляти.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. декорувати — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (надавати привабливішого вигляду комусь, чомусь, чіпляючи на нього оздоби, одягаючи щось небуденне, підмальовуючи тощо), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИОЗДО́БЛЮВАТИ (ПРИОЗДОБЛЯ́ТИ), РОЗЦВІ́ЧУВАТИ, УБИРА́ТИ (ВБИРА́ТИ)...  Словник синонімів української мови
  6. декорувати — Декорува́ти, -ру́ю, -ру́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. декорувати — ДЕКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Художньо оформляти, прикрашати що-небудь. Дуже скромно декорують тільки яку-небудь частину інтер’єра (Жилий буд. колгоспника, 1956, 122); *Образно. Мороз майстерно декорував землю (Коп., Вибр., 1948, 109).  Словник української мови в 11 томах