Українська літературна мова на Буковині

димісія

Димі́сія, демісія. Відставка з посади в установі чи уряді. Велике число громадских радних в Вижници зложило свої мандати, а то з тої причини, що наслідком вибору нового бурмістра годі було прийти до згоди між обома ворожими собі таборами. Демісію подано до відомаурядуючому бурмістрови (Б., 1907, 66, 3); Оба міністри земляки Жачек і Шрайнер поставили кілька внесків на зміну деяких постанов і зголосили vota separata, але коли рада відкинула їх внески — ні один, ні другий не вважали потрібним вносити димісиї (Б., 1909, 25, 1)

// пол. dymisja — відставка, podać się do dymisji — піти у відставку, dymisjonować — звільнити у відставку; порівн. димісія, лат. - відставка, встановлення від посади в установі чи від уряду в демократичних країнах (СЧС, 141).

Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.

Значення в інших словниках

  1. димісія — Димі́сія: — вихід у відставку [46-1] — вихід у відставку з військової служби [19] — відставка [46-2] — звільнення, відставка [VI;VII]  Словник з творів Івана Франка
  2. димісія — -ї, ж. Відставка, відрядження на пенсію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. димісія — див. абшит  Словник чужослів Павло Штепа
  4. димісія — Димі́сія, -сії, -сією (лат. Dimissio)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)