загорілець
Загорі́лець. Завзятець, фанатик. Я не думаю писати житєписи ні п. Барвіньского, ні п. Вахнянина; я би рад лише звернути увагу загорільців, що як легко зневажати людий праці, так самому дуже тяжко працювати так, як они (Б., 1895, 32, 1); [Православні сьвященики україньскої народности, зібрані 10. жовтня н. ст. 1913р. в Чернівцях] витають якнайсердечнійше новоіменованого генерального вікарія Високопреподобного о. Архімандрита Арт. Манастирского [...], запевняють його про свою вірність та кождочасну готовість поперти Його в Його новій гідности, а з погордою відкидають всякі несправедливі напади та напасти волоских загорільців на Єго Всечесну особу та нову Єго гідність (Звідомл., 1914, 61)
// пол. zagorzalec — палкий, запеклий прибічник чогось.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.