задовжений
Задо́вжений. Такий, що має борги, обтяжений боргами. Міністерство тим спілкам поставило дуже важне завданє скуповувати на власність дуже задовжені господарства селяньскі (Б., 1895, 43, 2); Панни не могли повіддавати ся, бо женихи всі знали, що старий задовжений і не дуже то квапили ся (Товариш, 1908, 124); Маю і я, приміром, шматочок землі, і держе її в оренді тано німець-шваб, бо сама не годна ґаздувати. Та той мій посесор так страшно задовжений, що лиш дуже погано і неправильно платить (Коб., Листи, 207, 645)
// пол. zadłużony — обтяжений боргами, jestem zadłużony — маю боргів по вуха.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.