закасувати
Закасува́ти. Перевершити усіх у роботі чи іншими діями, залишити інших далеко позаду. Один брат все чванить ся перед другим: „Го-го! — каже, в мене ́ґрунт такий, що жнивами всіх сусідів закасую, вродить мені, що я схочу”. А другий брат не вірить в ту велику силу ґрунту і хоч оре та сіє, але не чванить ся:”Чим, мовляв, хвалити ся, коли грунт ще слабий. Щоби тілько не прийшло ся на переднівку позичати у сусідів, то ще було би добре, а вже щоб закасувати їх, то далеко до того” (О. Маковей, Б., 1895, 11, 3)
// пол. zakasować — перевершити, затьмарити.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.