зацофаний
Зацо́фаний. Відсталий, обмежений, із застарілим світоглядом. Сам редактор "Листка ” Фенцик такий зацофаний, як би виховав ся в середних віках (Б., 1895, 2, 4); Камаріля росийска, складаюча ся з самих зацофаних людий, як Побідоносцев, міністри Дурново і другі, взяла верх і видко, що має вплив на царя (Б., 1895, 6, 3)
// пол. zacofany — відсталий.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.