збірний
Збі́рний. Колективний.
● Збірна власність, збірна дідизна — колективна (спільна) власність. Проте як кооперация помножить особисту власність, то яким способом витворить власність збірну? На позір є то собі суперечне. Але в дійсности так не є. Не є зовсім неможливим, а навіть треба сего желати, щоби збірна дідизна росла разом з особистим дідицтвом (Товариш, 1908, 199)
// пол. zbiorowy — колективний, wspólna (zbiorowa) własność — колективна (спільна) власність.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.