користно
Кори́стно [кори́стно]. Присл. до користний. Бесідник покликує ся на досьвід, зроблений в сім напрямі в Німеччині, Франції та Росії, і просить, щоби просьби батьків-рільників в справі урльопів для їх синів на час жнив поладнувано користно [...]. В кождім разі зроблено несьмілу пробу урльопованя на час жнив (Б., 1907, 75, 1); Обставини не складалися ніколи під тим взглядом для мене корисно, дарма що я день і ніч об тім мріяла (Коб., Листи, 185, 607)
// пол. korzystnie — позитивно, з позитивним результатом
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.