льос
Льос.
1. Жеребок. Як більше осіб має однаково тілько голосів, то тягне ся льос на те, аби знати, хто вибраний, а хто ні (См.-Стоцький, Громада, 38); Аби вибори були важні, треба три четвертини всіх радних. Можна голосувати картками. При рівности голосів рішає льос (См.-Стоцький, Громада, 42).
2. Лотерейний квиток. В Білгороді вильосовано при тягненю клясової льотериїдня 31. марта головну виграну на суму 150. 000 подвійно. Наперед признано сі льосови ч. 28. (388), а потім льосови ч. 10. 067. Властитель першого з тягнених льосів подав скаргу до суду, позаяк виграної, котру уневажнено, не хотять єму виплатити (Б., 1895, 44, 3); Льотерея Карльсбадска. 2 тягненя без доплати, 6164 виграних, головна виграна 100. 000 корон в готівці. Перше тягнене вже 6 серпня 1907 року. Ціна льосу 1 корона (Б., 1907, рекл.); Від грудня до марта 1883/4 нема засіданя, [...] в товаристві дуже великий нелад, забрано гроші, що товариство виграло на льосах, функціонарі не складають справозданя зі своєї діяльності, наслідком того ні один член виділу не дістає абсолюторії (19Ж1884) (Сімович, 1908, 507-508).
3. Облігація. 100-300 зр[иньских] місячно можуть заробити певно і честно особи кождого стану у всіх місцевостях без капіталу і ризику продажию законно дозволених льосів (Б., 1899, рекл.); Філія Союзного банку віденьского в Чернівцях поручає ся до переведеня трансакций з обсягу банковости, а особливо до: ескомту і інкаса купонів і вильосованих цінних паперів; до уділюваня позичок на цінні папери, на варранти і біжучі товари через вінкуляцію; до перехову льосів і иньших цінних паперів в ціли забезпеченя перед втратою з причини вильосованя (Товариш, 1908, 308, рекл.)
// пол. los- 1) доля, талан; 2) жереб; 3) лотерейний квиток; нім. das Los — 1) жереб, 2) лотерейний білет, 3) доля, талан.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.