мальконтент
Мальконте́нт, субст. Невдоволений. Коли їм близше придивимо ся, то переконаємо ся, що ті горлачі майже самі мальконтенти, котрі або чують особисту якусь уразу, або заздростять, суть занадто горді і тим не вдоволені, що не они верховодять, хотячи коштом иньшого себе вивисшити (Б., 1895, 30, 2-3)
// пол. malkontent — субст. невдоволений, порівн. niekontent — невдоволений.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.