много

Мно́го, присл. 1. Багато. Народу зібралось повно, хата була битком набита, бо много народа стояло в сінях та під вікнами (Б., 1895, 5, 3); Щастя, що не говорю так много, як пишу, бо би люди від мене утікали (Коб., Листи, 47, 339); Обширні полонини винаймає ся поодиноким особам (підприємцям), котрі потім беруть за пасовиско великий чинш і принимають много худоби, через що приймлена худоба лиш нидіє (Канюк, 1906, 7);

● О много - набагато. Здаєть ся, що ємузавдячують чілійскі конституционіс- ти заведене в своїй армії карабінів Манліхера і бездимного пороху, котре подало їм змогу перевитяжити о много сильнійшу партию Бальмацеди (Б., 1895, 23, 3).

2. Перша частина у складних словах, яка за своїм значенням збігається з багато або дуже. Особливо улюблений був вуйко Базильу многонадійних поповичів, котрі й охрестили єго крамницю православною (Галіп, 41)

// рос. много — багато; пол. mnogo, заст. -багато.

Значення в інших словниках

1. много — присл., заст. Багато.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. много — Багато, багацько, безліч, хмара, сила, сила силенна, достобіса, значно, чимало, див. легіон, міріяда, полчища  Словник чужослів Павло Штепа
3. много — МНО́ГО, присл., заст., уроч. Багато. Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
4. много — мно́го багато (ст): Все має много помислів, але лишень щоб зачати, а потім взятись до нового помислу, потім знов непокоїти других якоюсь іншою справою (Боберський) ◊ що за мно́го, то зле усякий надмір шкодить (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. много — МНО́ГО, присл., заст. Багато. Там, Над Волгою, є город, що за нього Лягло братів моїх і друзів много (Рильський, І, 1956, 260).  Словник української мови в 11 томах
6. много — Мно́го нар. = багато. Да побіжи в чисте поле, чи йде ляхів много. Макс. не у мнозі. Не во множествѣ. Не гнівайся, тестю! не у мнозі зять іде. Мет.  Словник української мови Грінченка