мосяжний
Мося́жний. Латунний. Льорнети парискі, далековиди в оправі мосяжній, ніклевій і иньшій (Б., 1905, рекл.); Також п’ять- до десять процентовий розтвір потасу нищить мохи і порости, але при тім не треба уживати мосяжних або мідяних сикавок, бо потас їх надгризає (Товариш, 1908, 269); Груди, шия й руки були окрашені срібними й мосяжними ланцюгами та хрестиками (Коб., Природа, 11)
// пол. mosiądz — латунь, moiężny — латунний; укр. мосяж — латунь, жовта мідь, укр. діал. мосіндз, мосінж — те саме, мосяжний — із жовтої міді (ЕСУМ, 3, 520).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.