наймлений

Наймле́ний. Дієприкм. від [*наймити]. Пані добродійка мусіла згодити ся на мешканє в наймленій хаті (Галіп, 5)

// пол. najmować -1) наймати, 2) наймати житло, najmować pokój — наймати кімнату.