напімненє

Напі́мненє.

1. Нагадування, вимога, жадання. Проти сего напімненя внесло товариство знов рекурс, що місцевому правительству не пристоїть право давати таким товариствам напімненя (Б., 1895, 10, 1); Члена [стоваришеня], що помимо напімнень не сповняє своїх обов’язків, треба виключити (Канюк, 1906, 32); Писар списав 8 протоколів виділових засідань і 1 протокол загальних зборів, вислав 48 карток запрашаючих на виділові засіданя і 50 писем з напімненєм до членів, щоб сплатили залеглі вкладки (Звідомл., 1914, 47).

2. Зауваження, нотація. В четвертій утраквістичній клясі на 49 учеників дістало при першій конференцій с.р. 39-ох нагану або напімненє з греки, [...] шкільна грецка задаа в тій же клясі виказує 7 нот достаточних, а всі прочі недостаточні (Корд., 1904, 12-13); Не моралізованє, не довгі проповіди виробляють моральний характер у молодіжи, а куди більше приклад самого вчителя; він не раз більше значить, як сотня моральних напімнень (Канюк, 1911, 85)

// порівн. пол. upomnienie — нагадування, зауваження.