незавважно
Незавва́жно. Непомітно, між іншим. -Так? А той відки так прудко взяв ся? — усьміхнув ся протопопа незавважно. — То їй легко порядкувати в кумпаті" (Галіп, 5); Циль був би її обіймив за таку чутливість, коби не люди. Тому-то задоволив ся незавважно стиснути її маленьку ручку (Галіп, 58)
// порівн. пол. niezauważalne — непомітно.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.