обезпека
Обезпе́ка. Забезпека, гарантія. Члени каси мусять ухвалити на своїм загальнім зборі, що піддають касу під контролю Виділу краєвого. Таким чином, можуть вони мати ще більшу обезпеку, що в касі буде добра господарка, бо щороку приїде до каси хтось з Виділу краєвого, аби єї зревідувати (См.-Стоцький, Порадник, 10-11)
// порівн. рос. обезпечить -забезпечити, гарантувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.